Не хоче чи не може? Нейропсихологія для молодшої школи

ОЛЬГА ЛУК'ЯНЕНКО 18.12.2021 Вчителі початкових класів Переглядів 100

Джерело http://osvita.ua/school/method/85217/?fbclid=IwAR05kXMklwxizEd_wxUSR0ffiYcbmaX2MLHYdCarspq4XQnPyivsZ5Akn2c

smiling-girl-studying-home_iПедагоги Нової української школи не лише приділяють увагу навчанню, але й дбають про те, щоб його процес був комфортним і цікавим для кожної дитини. Тут знадобиться знання дитячої психології, а особливо  нейропсихології. Чому це важливо, дізнайтеся в статті Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа».

Новий зміст початкової освіти заснований на формуванні компетентностей, які необхідні учням для успішної реалізації в суспільстві. Формування цінностей завдяки наскрізному процесу виховання, орієнтації на потреби учня в освітньому процесі, сучасне освітнє середовище – ключові принципи, які втілюються в Новій українській школі.

З огляду на це, потреби учня, його розвиток і можливості для успішного навчання виходять на перший план. У своїй роботі вчителі дедалі більше зважають на настрій і стан дітей, сприяючи дружній атмосфері для навчання чи спілкування у класі. Для цього потрібно мати розуміння дитячої психології та принципів роботи мозку молодших школярів.

Читати далі

Сучасна нейропсихологія налічує чимало галузей і сфер застосування: від дослідження свободи волі і стратегій прийняття рішень – до проєктування програм психофізичної реабілітації після ушкоджень центральної нервової системи,

Кандидатка психологічних наук нейропсихологиня й психотерапевтка Марія Максимчук розповідає: «У найбільш загальному розумінні нейропсихологія вивчає закономірності мозкової організації психічних функцій. Зокрема, нейропсихологія розвитку (або дитяча нейропсихологія) досліджує процеси розвитку і дозрівання мозкових структур та відповідних психічних процесів. Також дитяча нейропсихологія охоплює прикладні аспекти, а саме – нейрокорекцію та нейрореабілітацію дитячого віку. Так, якісно розроблена програма нейрокорекції може допомогти подолати прояви синдрому дефіциту уваги, стабілізувати загальний емоційний фон дитини, знизити тривожність та гіперактивність, подолати такі труднощі, як дислексія тощо».

Нейропсихології в освітньому середовищі присвячений онлайн-курс для вчителів початкової школи студії онлайн-освіти «EdEra». Він дозволяє вчителю зрозуміти особливості функціонування мозку дитини, виявити причини труднощів у навчанні та виправити їх. Відеоматеріали курсу доступні не лише для вчителів, але й для батьків і містять різноманітні методики та корисні практичні вправи.

Загалом особливості розвитку та функціонування мозку дитини – досить популярна тема серед батьків. Їй присвячено чимало книжок, наприклад «Секрети мозку. 12 стратегій розвитку дитини» (The Whole-Brain Child: 12 Revolutionary Strategies to Nurture Your Child’s Developing Mind, Survive Everyday Parenting Struggles, and Help Your Family), яка на основі наукових фактів пропонує 12 стратегій для здорового розвитку мозку, або «Правила розвитку мозку дитини» (Brain Rules for Baby: How to Raise a Smart and Happy Child from Zero to Five).

«Знати дитячу нейропсихологію корисно і батькам, і педагогам. Вона відповідає на дуже важливе питання: дитина не хоче чи не може? Адже причини багатьох труднощів у навчанні чи спілкуванні з однолітками зовсім не у вихованні чи манерах школяра, а в особливостях функціонування його мозку».– наголошує Марія Максимчук.

Приклад застосування знань з нейропсихології 

Причини

  • педагогічна: вчитель не зміг подати предмет доступно;
  • психологічна: вивчення предмета було пов’язане з насиллям у будь-якій формі;
  • нейропсихологічна: особливості функціонування центральної нервової системи, наприклад низький енергетичний рівень («розряджена батарейка мозку») спричиняє нестабільність уваги – дитині складно концентруватись на уроці та новому матеріалі.

Вирішення

Для підвищення енергії мозку нам допомагають, наприклад, дихальні вправи і розтяжка. Можна глибоко дихати животом 10 разів, а потім, стоячи, гарненько потягнутись руками вгору 5 разів. Такі прості вправи допоможуть мозку легше концентрувати увагу і сприймати нову інформацію. Тож, знаючи про низький енергетичний рівень центральної нервової системи, про нестабільність уваги учнів, перед поясненням нового матеріалу вчитель може запропонувати їм виконати цю швидку вправу й далі продовжувати урок.

Нова українська школа чимало уваги приділяє формуванню здорового способу життя і створенню умов для фізичного й психоемоційного розвитку учнів. Це особливо важливо для дітей молодшого шкільного віку. Короткі вправи у процесі уроку чи на перервах, руханки посідають чільне місце в навчальному процесі НУШ, адже такі активності стимулюють регуляцію й контроль психічної діяльності, моторні навички, зорове, слухове, просторове сприйняття тощо.

Вправи, які використовують педагоги НУШ, універсальні. Вони не потребують значних фізичних зусиль (це не фізкультура в класичному розумінні), їх можна виконувати у школі та вдома, вони будуть корисними не лише для дітей, але і для дорослих.

Нейропсихологічні вправи:

  • для правильного дихання (покращують кровообіг, заспокоюють, концентрують увагу, врівноважують дитину); 
  • для розвитку дрібної та загальної моторики (покращують взаємодію між півкулями мозку, вчать контролювати дії);
  • масаж та самомасаж (голови, пальців рук і вушних раковин, носика  можна виконувати сидячи чи стоячи);
  • розтяжки (напруження, розслаблення рук і ніг, потягування покращують тонус тіла дитини);
  • для очей (розширюють поле зору та поліпшують сприйняття інформації, концентрацію уваги);
  • на впізнання запахів, звуків чи різних предметів (наприклад, із заплющеними очима);
  • на дотримання балансу (з використанням балансувальної дошки різних фактур, що дає дитині додаткову тактильну стимуляцію); 
  • малювання (наприклад, горизонтальної вісімки обома руками за різними напрямками дає розуміння про роботу півкуль головного мозку дитини).

Нейропсихологічні вправи не потребують багато часу – для них вистачить і 5 хвилин. Натомість їхнє регулярне виконання позбавляє втоми, підвищує концентрацію уваги школярів, їхню фізичну та розумову активність, стимулює мовленнєві процеси. Дітям стає легше зосередитися, скоординувати свою діяльність і позбутися стресу.

Нейропсихологиня Марія Максимчук нагадує основні моменти розвитку мозку, про які мають пам’ятати батьки та вчителі учнів початкової школи.

По-перше, мозок розвивається та функціонально дозріває знизу вгору, тобто від нижніх відділів до кори. Спершу він вчиться забезпечувати вітальні функції (сон, харчування, терморегуляцію тощо), автоматичні рефлекторні рухи та несвідомі дії, поступово передаючи контроль над рухами і діями корі головного мозку, яка робить їх свідомими і цілеспрямованими.

По-друге, мозок розвивається ззаду наперед: від задніх (потиличних) до передніх (лобних) відділів кори головного мозку. «Задній» мозок виконує функцію сприйняття інформації, а «передній» відповідає за дії. Тож що більше різної інформації отримує дитина (візуальної, аудіальної, смакової, нюхової, тактильної), то ширшим буде спектр її діяльності в майбутньому.

Мозок розвивається і функціонує, коли малюк слухає казку, уявляє певний образ, вивчає, який на дотик світ довкола, бачить різні зображення, пробує на смак безпечні продукти, предмети чи текстури, нюхає безпечні запахи. Збіднення сенсорної сфери – сенсорна депривація – драматично позначається на подальшому психічному розвитку дитини.

У сучасному світі активно залучені лише два види чутливості з п’яти: слуховий і зоровий. Тому для розвитку мозку дитини надзвичайно важливо насичувати її життя тактильною, смаковою та нюховою сенсорною інформацією. Таке сенсорне різноманіття потрібне насамперед, аби в мозку формувалися нейронні зв’язки, які пізніше перетворюються на зв’язок слова з образом (мова), образу з цифрою (математика) тощо.

По-третє, мозок розвивається справа наліво. До 5–6 років у більшості дітей домінує і керує всією діяльністю права півкуля, а з 5–6 років поступово починає домінувати ліва. Це надзвичайно важлива закономірність, адже саме тут можна «нашкодити» природному розвитку мозку.

«Правий» мозок функціонує завдяки образам, «лівий» – завдяки символам (буквам і цифрам). Сучасний світ вимагає більшого залучення саме лівої півкулі:  ми мислимо здебільшого словами й цифрами. Парадокс у тому, що злагоджена й адекватна робота мозку можлива лише тоді, коли є безпомилковий зв’язок між його півкулями.

Приклад для ілюстрації

Опановуючи мову, дитина спершу вивчає яблуко зором, на дотик, на смак, у неї формується образ яблука як чогось твердого, яскравого, кисло-солодкого, хрумкого  за всі ці враження відповідає права півкуля мозку. Дитина чує, як дорослий каже: «Це  яблуко»,  працює ліва півкуля. Вона розуміє і запам’ятовує назву цього предмета, а в мозку формується зв’язок між образом (права півкуля) і словом (ліва півкуля). Надалі дитина використовуватиме слово «яблуко» навіть тоді, коли його не буде в реальності: в неї сформований образ. 

А може бути так: дитину навчають букв і цифр до того, як вона сформувала для себе  відповідні образи. Тоді дитина запам’ятає букви, цифри, слова, вірші, але не зможе користуватися ними адекватно, адже не розуміє їхнього значення і не має певного образу.

Марія Максимчук наголошує, що насичення мозку образами важливе до 5–6 років. Якщо ж у цьому віці давати дитині більше символічної інформації (букви і цифри), відбувається так зване «обкрадання правої півкулі»; його важко надолужити пізніше. Наслідками будуть погана орієнтація у просторі, знижена експресивність і образність мовлення, труднощі абстрактного мислення, фантазування і створення образів, труднощі формування математичних уявлень (у старшій школі це логарифми, тригонометрія тощо), які неможливо побачити, а можна тільки уявити.

Для розвитку правої півкулі важливі танці, спорт (формується образ власного тіла), малювання, споглядання живопису, особливо абстрактного (створення і розпізнавання образів), прослуховування музики (аудіальні образи), ліплення (тактильні відчуття і образи).

«Важливо, щоб дорослі мали на меті не виховати генія, а наситити праву півкулю мозку дитини різними образами і створити міцні багаторівневі зв’язки між його півкулями», – резюмує психологиня.

Ярослава Кобинець, журналістка Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерство закордонних справ Фінляндії. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора і необов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.



Залишити коментар

oycqegebp
rlnsmsm
ujvhmri
tigdjapx
kxixikv
razdoucy
ikltvzfy
kibinchqm
nlshqvxis
nttlksdvyu
zfqpfniu
oeywgoreax
yggwxyjhgz
eevgfqebm
ibqwbyz