Учні ЗЗСО№7 у польському посольстві в Харкові

Методисти 26.11.2019 Виховуємо патріотизм, Заходи Переглядів 47

5 листопада  2019 року нам, учням  КЗ «Лисичанська ЗОШ № 7» випала нагода відвідати польське посольство в Харкові.

Маючи за плечима десятилітній стаж співпраці з гімназією міста Бичина Опольського воєводства республіки Польща, ми впевнено вирушили у подорож до1 наших дружніх сусідів. Нам дуже хотілося потрапити за лаштунки такої серйозної установи, адже з 2009 року і до сьогодні завдяки директору школи Миколі Миколайовичу Зизі ми неодноразово зустрічали польських школярів та вчителів у своїй школі і були їхніми гостями в містечку Бичина.

Коли ми прибули на місце, на нас чекала несподіванка. Як справжні туристи ми вирішили сфотографуватися біля центрального входу в будівлю. Вона була не примітна, маленька, і зрозуміти, що саме тут знаходиться посольство, нам допомогли лише строкаті прапори. Так от фото… Фото зробити не вийшло, бо як тільки ми налаштувалися, до нас підійшов охоронець і попросив прибрати камери, бо фотографуватися заборонено. Ми сприйняли це як шпигунське завдання, і змогли  пізніше з ним впоратися. І все ж таки одразу стало зрозуміло про всю серйозність і офіційність події. Наступні дії лише підтвердили це.

До нас вийшов представник польської спільноти. За списком він називав наші прізвища, і ми по черзі заходили в приміщення, не більше ніж по троє. Інші стояли на вулиці і лише здогадувалися, що ж там відбувається. Коли ми потрапили всередину, нас попросили викласти свої речі і пройти через металошукач, супроводжуючи запитанням чи не принесли ми чого забороненого (ніж, пістолет, собаку). Ми зрозуміли лише потім, чому так серйозно було все організовано, бо ми ступили на територію Польської Республіки. Коли огляд було завершено, нас запросили нагору. Вузькі сходи, невеличкі коридори… будівля сама по собі маленька, і, як ми дізналися, це навіть не власність посольства, а просто зняте приміщення, в якому вони оселилися близько 20 років тому.

Зайшовши до приймальної зали, ми побачили, що до нашого прийому все було ретельно підготовлено. Розставлені стільці, накритий стіл для чаювання, ввімкнений проектор. Нас радо привітали і запросили сісти.

Далі ми послухали виступ консула Януша Яблонського про існування посольства у Харкові, його історію. Він зазначив, що по всій Україні є такі заклади. Саме Харківському підпорядковані області східної України: Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька. Також консул розповів нам, чим займається посольство, які в них повноваження, зазначив, що вони навіть можуть зареєструвати шлюб своїх земляків. Після виступу нашій увазі був представлений відеофільм про видатних поляків  Харківщини. Мова йшла про польського лікаря Владислава Франковського, який заснував першу дитячу лікарню для малозабезпечених.

Після цього офіційна частина завершилася,і ми вже у теплій дружній атмосфері поговорили про життя консула, його професійний шлях, він надихнув нас історіями зі свого життя та жагою до роботи.

Ми заздалегідь привітали польських друзів з Днем Незалежності Польщі, показали фотографії, як ми у рамках роботи гуртка Євроклуб, провели виставку у школі, присвячену цьому дню. Ми подарували їм чудові плакати, де досконало розповідається про символіку Польської Республіки. Розповіли про нашу співпрацю із польськими гімназіями, та залишили наш унікально розроблений щоденник. Виказали вдячність за допомогу і прийом.

Наприкінці зустрічі нам вручили пам’ятні подарунки і підручники для вивчення польської мови. Також ми домовилися відвідати виставку у місті Старобільськ, і, можливо, забрати її до школи.

Наша невеличка подорож пройшла цікаво, пізнавально та тепло. Ми вкотре переконалися, що наші західні сусіди дуже привітні, доброзичливі і завжди готові прийти на допомогу. Ми сподіваємося, що наша дружба буде міцнішати і розширювати кордони!



Залишити коментар